заслуговувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
надлежати — заслуговувати, бути вартим … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
спокутувати — ую, уєш, недок. і док., рідко споку/тати, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Заслуговувати чим небудь прощення за щось. || Нести покарання за злочин, провину; розплачуватися. •• Споку/тувати гріх (гріхи/) а) молячись, дотримуючись посту і т. ін … Український тлумачний словник
заживати — I а/є, недок., зажи/ти, иве/, док. Загоюватися, виліковуватися, ставати здоровим. || Затягуватися шкірою, зарубцьовуватися (про рану). II а/ю, а/єш, недок., зажи/ти, иву/, иве/ш, док., перех., розм. 1) Споживати, їсти, пити що небудь постійно,… … Український тлумачний словник
заслуговування — я, с. Дія за знач. заслуговувати … Український тлумачний словник
заслугувати — див. заслуговувати … Український тлумачний словник
заслужити — див. заслуговувати … Український тлумачний словник
заслужувати — див. заслуговувати … Український тлумачний словник
заслуховуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до заслуговувати … Український тлумачний словник
одержувати — ую, уєш, недок., оде/ржати, жу, жиш, док., перех. 1) Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. || Діставати на руки заробіток, винагороду і т. ін. || Здобувати звання, посаду, становище і т. ін. ||… … Український тлумачний словник